Шини

Літні Зимові
Літні шини Зимові шини
Вітчизняні TIR
Вітчизняні шини TIR шини

Диски

Легкосплавні Залізні
Легкосплавні диски Залізні диски
Маркування дисків
Поділитись з іншими:
Маркування дисків Друк

У маркуванні колісного диска повинно вказуватись наступне:

- товарний знак виробника;

- дата виготовлення (тиждень і рік, наприклад 0502 означає, що диск вироблений на п`ятому тижні 2002 року).

- номер плавки;

- допустиме статичне навантаження (кг або фунти);

- тавро контролюючого органу (багато фірм позначають свою продукцію не сухими буквенно-цифровими індексами, а галочками, квіточками та іншими художніми позначками);

- окреме тавро рентгенконтролю (як правило, для вилитих, яке свідчить про відсутність внутрішніх раковин);

- і, звичайно ж типорозмір.

Наприклад, 5,5Jx15H2 ET30 — що це означає?

5,5 — ширина обода в дюймах. Стандартний ряд: 3,5; 4,0; 4,5; 5,0; 5,5; 6,0; 6,5 та 7,0 дюймів; тюнінгові і спортивні автомобілі, а також джипи можуть мати колеса й ширші.
15 — монтажний діаметр обода в дюймах. Стандартний ряд для легкових машин та джипів: 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 и 19 дюймов.
ET30 — виліт колеса в міліметрах. Може позначатися як OFFSET або DEPORT. Це відстань між поздовжною площиною симетрії обода та кріпленнєвою (привалочнлю) площиною колеса (за співпадання цих площин виліт дорівнює нулю). Купувати диски з нештатним для вашої машини вильотом не варто. Зменшення вильоту (колія коліс стає ширшою) може створити додаткове навантаження на підшипники ступиць та підвіску. За збільшеного вильоту (колія звужується) диск може торкатися гальмівного вузла. Взагалі всі "новаціЇ" з вильотом - справа досить тонка. На тюнінгових та спортивних модифікаціях його міняють, але роблять це у комплексі з цілим рядом інших змін.
J и H2 — символи, потрібні швидше фахівцям. У J зашифровано інформацію про конструкції бортових закраїн обода (може бути JJ, JK, K або L). А H2 — це код конструкції хампів - кільцевих виступів на посадочних полицях обода, які служать для надійного утримання безкамерної шини на диску (варіацій багато: H, FH, AH тощо).

Деколи на диску вказують діаметр розташування отворів кріплення - PCD (Pitch Circle Diameter). Наприклад, PCD100/4 означає, що цей діаметр дорівнює 100 мм, а кількість отворів - 4.

Крім того, диск підбирають по діаметру центрального отвору (при помилці "в мінус" колесо на машину не надінеш) та по особливостях кріпленнєвих отворів: затяжка болтів (гайок) "на площину", "на сферу" або "на конус" - із цим помилятись не варто.

Групування дисків

Колісні диски діляться на дві великі групи: сталеві та зроблені із легких сплавів.

Сталеві диски, точніше, їх частини, штампують із листа, а потім ці частини з`єднують зварюванням. Виходить дешево і досить якісно - саме тому переважна більшість автомобілів на заводському конвеєрі оснащується сталевими дисками.

Переваги:

- невисока ціна;

- досить висока міцність та можливість відновлення навіть у випадку дуже дуже сильного деформування закраїн.

Основні недоліки:

- велика маса,

- невисока точність виготовлення (тобто, можливі проблеми при балансуванні) та застарілий дизайн.

- невисока корозійна стійкість, багато в чому зумовлена якістю покриття. При цьому найнижча корозійна стійкістьу дисків, покритих емаллю та електрофорезом.

Легкосплавні диски за багатьма показниками є кращими за сталеві. Вони допускають будь-які ігри з дизайном, у них найвища точність виготовлення, вони чудово відводять тепло від гальмівного вузла, але найголовніше - вони легкі (чим легші диски, тим меншою є маса непідресорних частин автомобіля). Це загальні переваги. Уточнено ж судити про їхні плюси та мінуси можливо, лише враховуючи, у який спосіб і з якого саме матеріалу вони зроблені.

За способом виготовлення легкосплавні диски поділяються на литі й ковані.

Литий диск має зернисту внутрішню структуру металу, і у цьому полягає його основний мінус: за тривалої їзди по нерівній поверхні у металі йде процес накопичення мікротріщин (їх не видно, у чому й полягає небезпека), котрі рано чи пізно виявлять себе - від потужного удару диск може розколотися.

Недоліки:

- По-перше, литий диск потребує суттєвого захисту поверхні, без цього він швидко вкривається білою оксидною плівкою і втрачає товарний вигляд.

- По-друге, і це є найголовнішим, він досить крихкий, при дуже потужному ударі розколюється, що на великій швидкості є небезпечним. Щоб забезпечити достатню механічну міцність, доводиться збільшувати товщину стінок, а це знижує такий потрібний в даному випадку виграш у вазі.

Кований диск

- Ковка забезпечує виключно високу міцність та жорсткість конструкції.

- Кований диск тримає найпотужніші удари; принаймні, він не тріскає, як литий, а згинається без утворення тріщин, що є безпечнішим. Крім того, він дуже легкий. Порівняйте: сталевий штампований диск, приміром, для 7-ї моделі BMW важить 9 кг., литий алюмінієвий - 7,8 кг., а кований алюмінієвий - 6,8 кг. Пом`яти його, в принципі, можна, але скоріше розлетиться підвіска, ніж помнеться закраїна кованого колеса.

Корозійна стійкість кованого диска є значно вищою, ніж у литого, тобто, нижчими є вимоги до захисту поверхні. Якби не висока вартість, зумовлена складністю технології, ковані диски, напевно, вже витіснили б всі інші - за більшістю характеристик кованим немає рівних. Виливають та кують диски з алюмінієвих та магнієвих сплавів. Якщо розташувати легкосплавні диски в порядку "від мінуса до плюса" виключно за технічними параметрами, то ряд буде таким: литий магнієвий (легкий, але вибагливий , швидко розтріскується), литий алюмінієвий (нормальний за сукупністю характеристик), кований алюмінієвий ( міцний та легкий) та кований магнієвий ( надміцний та легкий). Але при виборі дисків, певна річ, не лише технічні параметри відіграють вирішальну роль. Радимо відразу відкинути крайнощі: магнієві диски, як литі так і ковані - є раритетними, їх як правило, виготовляють на замовлення для спортивних автомобілів.

Як підібрати диски

Якщо ви визначилися з типом диска (литий або кований) то незайвим буде визначитися із наступними моментами.

1. Ширина обода.

Запам`ятайте! Є золоте правило: ширина обода має бути на 25-30% меншою ширини профілю шини. Припустимо, Ви шукаєте обід для шини 195/70 R15. Ширина її профілю 195 мм. В дюймах це буде 7,68 (потрібно 195 розділити на 25,4). Відніміть від цієї величини 25% або 30% і отримане число округліть до найближчого значення із стандартного ряду. Отримаєте 5,5 дюйма - обід саме такої ширини потрібен для шини 195/70R15. Застереження! Застосування як дуже широких так і дуже вузьких дисків (відносно ширини профілю шини) є небажаним: порушується проектний профіль шини (боковини або або стиснуті закраїнами диску, або ж розтягнуті на ньому), через що порушуються її їздові характеристики - реакція на поворот, опірність, бічна жорсткість. Допустиме відхилення ширини ободу від норми складає 0,5 - 1,0 дюйма для дисків з монтажним діаметром до 14 дюймів та 1,0 - 1,5 дюйми - для дисків з діаметром 15 дюймів і більше. Але саме краще вибирати диск у точній відповідності до шини.

2. Діаметр диска

Повний ряд монтажних діаметрів легкових дисків та дисків для джипів: 10, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 та 19 дюймів. Переважна більшість сучасних автомобілів бігає на 13-, 14-, 15- та 16-дюймових дисках. Останнім часом спостерігається стійка тенденція до збільшення монтажного діаметру; машини, для котрих штатними є, наприклад, 13-дюймові диски, переводять на 14-дюймові, 15- на 16- тощо. Це пояснюється прагненням використовувати шини низьких і наднизьких серій, оскільки їх їздові якості кращі, ніж у шин високого профілю. А чим нижчою є серія шини, тим менше у колесі гуми, і, відповідно, більше металу - оскільки зовнішній діаметр колеса залишився незмінним. У випадку застосування сталевих дисків монтажний діаметр особливо не збільшиш - це призведе до збільшення маси колеса, що є небажаним. А застосування легкосплавних дисків дозволяє збільшувати монтажний діаметр диску, не збільшуючи загальної ваги.

3. Діаметр розташування отворів кріплення

(позначається PCD - Pitch Circle Diameter) і кількість цих отворів. Наприклад, PCD100/4 - 4 отвори на діаметрі 100 мм. Попередження! Оскільки отвори кріплення роблять із солідним допуском в плюс по діаметру, можна помилитися у виборі PCD, якщо він відрізняється від штатного на пару міліметрів. Наприклад, на ступицю із PCD100/4 часто монтують колесо PCD98/4 (98 мм від 100 "на око" не відрізниш). Такий підхід недопустимий. У цьому випадку зі всіх гайок (або болтів) тільки одна буде затягнута повністю, інші ж отвори будуть "відведеними" від осі і кріплення залишиться недотягнутим або буде затягнуте з перекосом - посадка колеса на ступицю буде неповною. На ходу таке колесо буде "бити", крім того, неповністю затягнуті гайки будуть відкручуватися самі по собі.

4. Діаметр центрального отвору диска (сталого міжнародного позначення немає).

У штатних коліс автомобіля центральний отвір, як правило, точно підігнаний до ступиці осі; на заводах як правило, центрують колесо саме по ньому - його діаметр є посадочним. Але, коли Ви купуєте диск у магазині, не дивуйтесь тому, що центральний отвір може виявитись більшим. Виробники запчастин часто роблять отвір завідомо збільшеного діаметра і комплектують диск набором перехідних кілець, що дозволяє використовувати його на різних моделях автомобілів. Колеса у цьому випадку центрують по PCD.

5. Виліт колеса.

Це отвір між поздовжньою площиною симетрії ободу і кріпленнєвою площиною колеса. Виліт може бути нульовим, позитивним (ступиця диску виступає назовні відносно середини ободу) і від`ємним (ступиця втоплена). Для кожної моделі автомобіля виліт розраховується так, щоб забезпечувались оптимальна стійкість і керованість машини, а також мінімальне навантаження на підшипники ступиці. Німці позначають виліт ET (припустимо, ET30 (мм), якщо його величина позитивна, або ET-30, якщо від`ємна), французи - DEPORT, виробники інших країн зазвичай користуються англійським OFFSET. Попередження! Не встановлюйте на автомобіль колеса з нештатним вильотом. Зменшення вильоту робить колію коліс ширшою; хоча це трохи й поліпшує стійкість автомобіля і надає йому вигляду спортивного авто, але разом з тим різко перенавантажує підшипники ступиць і підвіску.

І наостанок...

Типорозміри болтів и гайок кріплення колеса. Якщо Ви міняєте сталевий штампований диск на легкосплавний, можливо, доведелься використовувати болти (або шпильки) більшої довжини, ніж штатні - легкосплавний диск товщий сталевого. Крім того, старе кріплення не підійде, якщо на новому диску передбачені отвори, скажімо, під затяжку на сферу, а болти, які є у Вашому розпорядженні (штатні) затягуються на конус.